|
Чим запам'яталася весна 2010 року жителям району? По-перше, у районі в рамках всеукраїнської акції з благоустрою 'За чисте довкілля' проведено роботи з благоустрою, озеленення та приведення в належний санітарний стан території населенних пунктів... За період проведення акції в районі упорядковано 14 прибудинкових територій, ліквідовано 95 несанкціонованих сміттєзвалищ, прибрано 253,5 куб метрів сміття з громадських територій, очищено від бруду та протиожеледних матеріалів 131 тисячу кв. метрів вулично-дорожньої мережі, приведено в належний санітарний стан 8 дитячих та 19 спортивних майданчиків, упорядковано 62,23 га територій зелених насаджень, висаджено 3355 дерев та 1380 кущів, очищено від порослі частину лісосмуг на в'їздах до населених пунктів, побілено дерева та бордюри, прибрано прилеглі території біля установ та організацій, поліпшено 1,2 км мереж зовнішнього освітлення. Продовжено роботи з відновлення міського парку, в якому працівниками державних установ висаджено 30 берізок та близько 200 лип та кущів. Проведено ремонт дорожнього покриття біля пам'ятника воїнам-землякам 'Батьківщина-мати' та біля пам'ятного знаку на честь воїнів-афганців в м. Новомиргороді. Проведено роботи з упорядкування 50 братських могил, 5 меморіальних комплексів та 62 місць почесних поховань, 14 пам'ятників. Упорядковано території 90 кладовищ. В акції взяли участь більше 3 тисяч чоловік. Зроблено дуже багато. Населенні пункти стали чистішими, привабливими, а головне – те, що все це ми робили для себе. Акція пройшла, зазеленіли молоді берізки та липи в міському парку, влада в місті міняється через декілька років, а парки ростуть віками. Але відсутня послідовність в наведенні порядку. Вулиці населенних пунктів знову почали заростати бур'янами. Посаджені в парку липки косять разом з травою. Несанкціоновані сміттєзвалища в основному вивезли, але значна частина в м. Новомиргороді так і залишилася: в районі колишнього зоотехнікуму та на узбіччі дороги до газорозподільчої станції в північній частині міста; на узбіччі дороги до колишнього ПМК-138 (а саме територія підприємства перетворилася в суцільне місцеве сміттєзвалище), територія колишніх теплиць МПДМУ – східна частина міста; перехрестя вулиць Сінельникова і Жовтневої та в районі перехрестя вулиць Шахтарської та провулка Панфілова в південній частині міста тощо. Смітники заростають бур'янами, які під дією атмосферних опадів розкладаються і є джерелами виникнення різних хвороб. Явно відчувається відсутність послідовності та планового підходу в діях деяких голів місцевих рад. Забули про санітарні дні та санітарну очистку територій, не пам'ятають, що грейдер повинен періодично рівняти грунтові дороги та дороги з неудосконаленим покриттям. По-друге, закінчився опалювальний сезон, який в основному пройшов успішно. Необхідно об'єктивно провести аналіз проходження опалювального сезону, розробити конкретні заходи та якісно підготуватися до наступної зими. Час на підготовку до опалювального сезону 2010/2011 року ще є – 4 місяці, але ж 2 місяці уже пройшло! Планів багато, а кошти, як завжди, обмежені – особливо по місту, де основний тягар лягає на плечі працівників Новомиргородського ВУЖКГ, борг якого за спожитий газ становить 131,0 тисячу гривень, а їм за надані послуги за теплопостачання заборгували бюджетні установи 155,8 тисяч гривень. На проплату за спожитий газ вистачить, а на підготовку де брати гроші? За інформацією в.о. начальника Новомиргородського ВУЖКГ Василя Васильовича Луця, поточна заборгованість перед Пенсійним фондом України відсутня, але заборгованість за минулі роки становить 1 млн.742 тисячі 386 гривень, що ставить під сумнів не тільки якісну підготовку, а й навіть саме існування підприємства. Разом з тим підприємство планує провести заміну котла на центральній котельні міста, відремонтувати покрівлі із рулонних матеріалів на чотирьох- та п'ятиповерхівках, водопровідні та каналізаційні мережі та обладнання. Сподіваємося, що міська рада нарешті згадає, що Новомиргородське ВУЖКГ – це підприємство, яке відноситья до комунальної власності міської ради, це інженерні мережі: водопровідні, каналізаційні та тепломережі, це трудовий колектив – сотня кваліфікованих спеціалістів, які забезпечують життєдіяльність міста. Можливо, навіть укладе угоди з ВУЖКГ на виконання робіт з вивезення несанкціонованих сміттєзвалищ, упорядкування місць їх постійного виникнення та ремонт покрівель, на ремонт та утримання доріг, облаштування тротуарів. Можливо, виділять кошти з міського бюджету на підтримку цієї важливої галузі? А можливо, вчителям, учням та батькам, діти яких навчаються в Новомиргородській ЗОШ №3, весна запам'ятається обіцяним тротуаром до школи, який обіцяв облаштувати міський голова ще чотири роки назад? Чи можливо, облаштуванням пішохідного переходу на вулиці Леніна біля школи? І тоді батьки, відправивши своїх дітей до школи, не будуть хвилюватися за їх безпеку, оскільки їм доведеться йти до школи по проїжджій частині вулиці або небезпечно перебігати через дорогу. А ще запам'ятається весна 2010 ремонтом доріг. Дороги в місті завжди були не на висоті, але такого 'сюрпризу', який підготувало керівництво міської ради 29 травня 2010 року автолюбителям та й значній частині жителів не тільки міста Новомиргорода, а й всього району, не сподівався отримати ніхто. Абсолютно непрофесійний підхід до вирішення проблеми. Мало того, що центральна дорога міста вся в ямах, але можна було якось їхати, вибравши менші. Але організація, яка ремонтує дорогу, фрезою прорізала поперечні канави через всю ширину проїжджої частини вулиці, не залишивши водіям місця для об їзду. Це призвело до того, що не тільки легкові автомобілі змушені виїжджати на тротуар, що само по собі небезпечно, а й навіть вантажні автомобілі. Рух автотранспорту по вулиці Леніна на відрізку шляху на північ від 'Виноградівського' мосту перетворився на 'бій без правил'. Їдуть всі, хто куди може. Абсолютно відсутня організація виконання будівельних робіт, порушується техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт та безпека дорожнього руху. На дорозі, де проводиться ремонт, не встановлено жодного попереджувального знака, відсутні і не передбачені об'їзди ділянок доріг, які ремонтуються. Навіщо було у вихідний день прорізувати канави, знаючи, що асфальт укладати все одно не будуть? І найстрашніше те, що все це проходило під керівництвом міського голови. За що ж можна так не любити рідне місто? І на завершення всього – ще й дощ пішов. Після дощу технологічно можливо укладати асфальт лише після повного осушення та очищення вибоїн від бруду. А щоб нові латки на асфальті не виступали над загальною поверхнею дорожнього полотна, їхню більшість необхідно ущільнити не катком, так як площі вибоїн незначні і загальна поверхня дорожнього покриття дуже не рівна, а ручними вібротрамбовками. Невже так важко було розмежувати дорогу на дві частини і відремонтувати їх по черзі? Зрозуміло, що мабуть, в організації, яка проводить ремонт, відсутній комплекс техніки для проведення такого виду робіт, інженерно-технічні працівники відповідної кваліфікації та матеріал – асфальтобетонна суміш. Тому й такий підхід до роботи. Дістали фрезу – порізали дорогу. Дістали компресор – видули щось із вибоїн. Купили десь якусь асфальтобетонну суміш, якоїсь якості – в один день вкинули в пилюка, в болото і заробили гроші. Їх зрозуміти можна – вони заробили, для них це бізнес, але чому за наш рахунок? Чому за наші кошти нам підсовують браковані, 'просрочені' товари. Минув термін вживання продукту – або їж сам, або віддай собаці: це твій бізнес, твій ризик, твої проблеми. Заключив угоду на ремонт дороги – довбай, вичищай, працюй цілодобово, що хоч роби: це твої проблеми, тобі за це платять, але дорогу відремонтуй і відремонтуй якісно. Замовив асфальтобетонну суміш, а пішов дощ – дівай її куди хочеш, хоч на хліб намазуй, але собі, не нам. Це твій ризик, це твої проблеми, а по калюжах не стtли, щоб потоки води не винесли його, так як повимивало цілі 'коржі' в районі запрfвки на в'їзді в місто. Не вмієш якісно виконати роботу – не берися. Бачив, яка дорога, заключав угоду на виконання робіт, а там, мабуть, і штрафні санкції передбачені, і згідно законодавства неякісно виконані роботи не оплачуються. Хочеш заробляти – заробляй, але дорогу зроби! Не вмієш або не хочеш контролювати якість виконання ремонтних робіт, або важко – йди працювати в іншу сферу, там, де виходить краще. Прийдуть інші, які вміють і можуть працювати. Пора мабуть відганяти від себе ілюзію про 'доброго царя' (лідера, месію), відганяти всі помисли, які ми спрямовували на керівника міста і його 'команду' і віддали повну відповідальність за своє сьогодення і майбутнє 'капітану', а собі залишили лише повноваження пасажирів. Тому що за таких умов немає великого значення, куди пливе корабель. Головне – щоб було їсти тричі на день та періодично показували якесь шоу. Часом найбільш уважні громадяни помічають, що корабель відхиляється від того курсу, який нам обіцяв 'капітан' на виборах, але це не турбує загал пасажирів, адже 'капітан' періодично виступає із цілком задовільними поясненнями. 'Ви все правильно говорите, ми вас полностью поддерживаем. Не все сразу. Вот примем бюджет, выделим деньги на то, на это. Все же что-то как-то делаем и будем делать. Конечно будем'. У кожному випадку, на борту достатньо запасів їжі. А тому нас не дуже хвилює, що в каютах трюму і на нижніх палубах подекуди вже починає просочуватися вода крізь проіржавілі тріщини, тоді як рятувальні шлюпки передбачені лише для 'капітана'. Впродовж більш як чотирьох років нашого плавання ми вже почали забувати про суходіл, звикли до постійних змін погоди на морі, ковтаємо чергові пояснення 'капітана', а потім продовжуємо плисти, а точніше – чекати, коли на горизонті з явиться довгоочікувана земля. Тільки 'капітан' старанно уникає наближення до берега, тому що на суходолі за 4 роки колишня благодатна рілля поросла не лише чагарниками, а й молодим лісом. Може, пора перестати чекати, поки корабель потоне, а забрати шлюпку в капітана і нехай плаває по міських дорогах, як пересічний громадянин. Як зазначив на засіданні колегії голова райдержадміністрації Олександр Семенович Ковтун – дорога в місті буде – однозначно. Якщо це не під силу тим, хто керує сьогодні, то це буде зроблено завтра, але уже без них, іншими спеціалістами. Але дорога в місті буде! І найголовніше. Закінчився навчальний рік. Діти закінчили школу. 26 травня пройшли випускні вечори у всіх навчальних закладах району. Молоде покоління отримало атестати і полинуло в пошуках свого життєвого шляху. Щасливої вам дороги. Будемо сподіватися і щиро вам бажаємо, щоб шлях, який ви виберете, був не таким 'роздовбаним' як наші місцеві дороги. Д.Мостовий, начальник відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації. 'Новомиргородщина' |
11 червня 2010
|
| Закрити |
